Швачка – провідна професія у виробництві одягу
Професія швачки має давню історію. Протягом тисячоліть швацькі роботи виконувались вручну. У 1755 році німець Карл Вейзенталь винайшов швейну машину, в якій використовувалась голка з вушком посередині. Вона копіювала принцип ручного утворення стібків. З тих пір швейні машини постійно удосконалювались.
Сучасний костюм – це плід зусиль спеціалістів різних професій – художників-модельєрів, модельєрів-конструкторів, інженерів-технологів, а безпосереднім шиттям розроблених моделей займається швачка. Швачка досконало знає весь технологічний процес і грамотно його виконує із врахуванням всіх неповторних особливостей фігури замовника.
Швачка — це володарка розкрійних ножиць та швейної машини, майстриня, що здатна зі звичайної тканини й кількох ґудзиків створити модний шедевр.
Головний вид діяльності швачки — пошиття готових виробів з тканини. З-під рук і голки швачки можуть виходити різні тканинні вироби. Найчастіше це одяг, але буває також, що швачки виготовляють головні убори, сумки, прапори, чохли для меблів, штори.
Вимоги до професії швачка:
- професія відноситься до професій з підвищеним зоровим напруженням і вимагає наступних офтальмологічних показників – доброї конвергенції, гарного кольорового відчуття, задовільного стану акомодації – тобто чіткого бачення предметів, що розміщені на різній відстані від очей;
- оскільки робоча поза швачки вимушена то професія вимагає від претендентів мати здорову серцево-судинну систему, здоровий спинномозковий хребет, відсутність порушень рухомості рук;
- умови праці-шум, монотонна робота – вимагають здорової нервової системи;
- напружений, регламентований темп праці вимагає таких якостей, як швидкодія, зібраність, спритність, витримка.
Цей вид діяльності найбільш підходить для інтровертованих осіб. Саме інтроверти легко виконують монотонну роботу такого типу.
Мережа швацьких підприємств на сьогодні розширена, тому професія швачки актуальна і затребувана як на підприємствах масового пошиття, так і в невеликих ательє, де займаються індивідуальним пошиттям та ремонтом одягу, виробів з текстильних матеріалів, хутра, шкіри..
Зарплата швачки залежить від обсягу обов’язків, а також від розряду фахівця. Існує шість розрядів швачок і кравців: перший і другий розряд присвоюють студентам училищ, а ось майстри шостого розряду працюють з найбільш відповідальними і складними у виготовленні виробами (наприклад, з верхнім одягом) і зарплату отримують відповідну. Швачка повинна володіти такими навичками, як:
- знання особливостей різних видів тканин.
- вміння користуватися всією швейної технікою та термінологією.
- вміння спілкування з клієнтом;
- зняття мірок;
- виготовлення лекал для майбутнього виробу;
- розкрій тканини;
- волого-теплова обробка;
- налаштування швейної техніки;
- пошиття виробу;
- підгонка і оздоблення одягу.
- розвинене просторове мислення.
- уважність і хороший окомір.
- посидючість, лояльність до виконання одноманітної і монотонної роботи.
- швидка реакція.
- акуратність, терплячість.
- художній смак, розуміння основ естетики, зацікавленість в моді.
Щоб стати швачкою, досить здобути середню спеціальну освіту. Щоправда, заочно навчатися неможливо, оскільки головні навички швачка отримує саме на практиці. І краще, щоб це відбувалося під пильним оком викладачів.
Вищу освіту здобувають зазвичай вже після закінчення училищ — заради кар’єрного росту. Також існує безліч курсів крою та шиття — універсальних або покликаних навчити шити певний вид виробів.